постійність —
пості́йність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
постійність —
[поус'т’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
постійність —
-ності, ж. Властивість і якість за знач. постійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
постійність —
ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об'єктивної реальності – то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
постійність —
ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об’єктивної реальності — то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (Наука..
Словник української мови в 11 томах