постійність

ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і якість за знач. пості́йний.

Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об'єктивної реальності – то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (з наук.-попул. літ.);

Окремий збірник річ тяжка і дуже одірвана, в журналі може бути більше систематичності і постійності (Леся Українка);

Постійність температури тіла, за всіма даними, з'явилася у плазунів близько півтораста мільйонів років тому (з наук.-попул. літ.);

Тепер, коли почув [Тугар] Максимові слова, йому здавалося, що в його серці рветься щось глибоке і святе, рветься останнє пасмо віри в чесність і постійність людей (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. постійність — (відсутність зміни) незмінність, стабільність, сталість, (про волю, вдачу) стійкість, непохитність, твердість.  Словник синонімів Полюги
2. постійність — пості́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. постійність — [поус'т’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. постійність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. постійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. постійність — Пості́йність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. постійність — ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об’єктивної реальності — то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (Наука..  Словник української мови в 11 томах