1. Словник української мови у 20 томах

постійність

ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і якість за знач. пості́йний.

Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об'єктивної реальності – то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (з наук.-попул. літ.);

Окремий збірник річ тяжка і дуже одірвана, в журналі може бути більше систематичності і постійності (Леся Українка);

Постійність температури тіла, за всіма даними, з'явилася у плазунів близько півтораста мільйонів років тому (з наук.-попул. літ.);

Тепер, коли почув [Тугар] Максимові слова, йому здавалося, що в його серці рветься щось глибоке і святе, рветься останнє пасмо віри в чесність і постійність людей (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постійність — (відсутність зміни) незмінність, стабільність, сталість, (про волю, вдачу) стійкість, непохитність, твердість. Словник синонімів Полюги
  2. постійність — пості́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. постійність — [поус'т’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. постійність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. постійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. постійність — Пості́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. постійність — ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об’єктивної реальності — то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (Наука.. Словник української мови в 11 томах