Орфоепічний словник української мови

постійність

пості́йність

[поус'т’ійн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. постійність — (відсутність зміни) незмінність, стабільність, сталість, (про волю, вдачу) стійкість, непохитність, твердість.  Словник синонімів Полюги
  2. постійність — пості́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. постійність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. постійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постійність — ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об'єктивної реальності – то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. постійність — Пості́йність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. постійність — ПОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. пості́йний. Філософська теза про незнищуваність матерії в цілому, про її постійність як об’єктивної реальності — то найбільш загальний закон про основні властивості матерії (Наука..  Словник української мови в 11 томах