Орфоепічний словник української мови

постфікс

постфі́кс

[поустф’ікс]

-са, м. (на) -с'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. постфікс — постфі́кс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. постфікс — -а, ч., лінгв. 1》 Афікс, що стоїть після кореня. 2》 Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постфікс — ПОСТФІ́КС, а, ч., лінгв. 1. Афікс, що стоїть після кореня. 2. Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.  Словник української мови у 20 томах
  4. постфікс — ПОСТФІ́КС, а, ч., лінгв. 1. Афікс, що стоїть після кореня. 2. Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.  Словник української мови в 11 томах