постфікс

ПОСТФІ́КС, а, ч., лінгв.

1. Афікс, що стоїть після кореня.

2. Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.

Значення в інших словниках

1. постфікс — постфі́кс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. постфікс — [поустф’ікс] -са, м. (на) -с'і  Орфоепічний словник української мови
3. постфікс — -а, ч., лінгв. 1》 Афікс, що стоїть після кореня. 2》 Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. постфікс — ПОСТФІ́КС, а, ч., лінгв. 1. Афікс, що стоїть після кореня. 2. Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.  Словник української мови у 20 томах