Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

потверджувати

Потве́рджувати, -джую, -джуєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. потверджувати — потве́рджувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потверджувати — -ую, -уєш, недок., потвердити, -джу, -диш, док., перех. і без додатка. 1》 Визнавати правильність, істинність чого-небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. || перев. док. Ще раз повторити висловлене раніше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потверджувати — ПОТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док., що і без дод. 1. Визнавати правильність, істинність чого-небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. Йому здавалося, що мусить брехати ..  Словник української мови у 20 томах
  4. потверджувати — ВИЗНАВА́ТИ (вказувати на правильність, правдивість чого-небудь), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОТВЕ́РДЖУВАТИ, СТВЕ́РДЖУВАТИ, ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПРИЗНАВА́ТИ розм. — Док.: ви́знати, призна́тися, підтве́рдити, потве́рдити, стве́рдити, засві́дчити, призна́ти.  Словник синонімів української мови
  5. потверджувати — ПОТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОТВЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех. і без додатка. 1. Визнавати правильність, істинність чого-небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. Йому здавалося, що мусить брехати..  Словник української мови в 11 томах