Значення в інших словниках
-
потиху —
поти́ху прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
потиху —
пр., помалу, тихо, стиха, тихцем, нишком, нишком-тишком; потихеньку.
Словник синонімів Караванського
-
потиху —
див. поволі
Словник синонімів Вусика
-
потиху —
присл., також у сполуч. з присл. помалу, розм. Те саме, що тихо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потиху —
ПОТИ́ХУ, присл., також у сполуч. з присл. помалу. Те саме, що ти́хо. Фурман потиху гукнув в темряву, і з переднього возу відгукнулося кілька голосів (Олесь Досвітній); Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку (М.
Словник української мови у 20 томах
-
потиху —
ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.
Словник синонімів української мови
-
потиху —
ПОТИ́ХУ, присл., також у сполуч. з присл. помалу, розм. Те саме, що ти́хо. Фурман потиху гукнув в темряву, і з переднього возу відгукнулося кілька голосів (Досв., Вибр., 1959, 57); Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах