Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

потужно

Поту́жно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. потужно — поту́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. потужно — Присл. до потужний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потужно — ПОТУ́ЖНО. Присл. до поту́жний 1, 2. Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Леся Українка); Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить...  Словник української мови у 20 томах
  4. потужно — ПОТУ́ЖНО. Присл. до поту́жний 1, 2. Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. потужно — Потужно нар. Сильно, мощно, могущественно. Одна струна дзвенить потужно в мене, мов те перо орлине против бурі. К. Бай. 11. Як потужно, як безмірно можно любити. Г. Барв. 496.  Словник української мови Грінченка