потужно

ПОТУ́ЖНО. Присл. до поту́жний 1, 2.

Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Л. Укр., І, 1951, 146);

Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці виє осоружно (Вороний, Вибр., 1959, 94);

Потужно й велично, заглушаючи голоси й шум метушні на пероні, загудів ранковий гудок на роботу (Головко, II, 1957, 367);

В душі раба .. Вродилась мрія і запанувала Над ним, своїм творцем, потужно й міцно (Л. Укр., І, 1951, 422).

Значення в інших словниках

1. потужно — поту́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. потужно — Присл. до потужний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потужно — ПОТУ́ЖНО. Присл. до поту́жний 1, 2. Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Леся Українка); Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить...  Словник української мови у 20 томах
4. потужно — Поту́жно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. потужно — Потужно нар. Сильно, мощно, могущественно. Одна струна дзвенить потужно в мене, мов те перо орлине против бурі. К. Бай. 11. Як потужно, як безмірно можно любити. Г. Барв. 496.  Словник української мови Грінченка