Словник української мови в 11 томах

потужний

ПОТУ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний.

— О, боже помсти, Адонаю!..Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, — хай буду Я знов потужним на годину! (Л. Укр., І, 1951, 339);

Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м’я [мене] в лице!.. (Фр., XIII, 1954, 68);

Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах], молодому й старому (Загреб., Диво, 1958, 63);

Чорніли журавлі в лускатих хмаринках.. Здавалося, ніби чути, як свистить вітер у потужних крилах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3);

*Образно. Хто збив той напис, чи сперечник-владар, чи просто час потужною рукою, то невідомо (Л. Укр., І, 1951, 252);

// Великої сили (перев. про явища природи).

Кілька відер води бухнуло на вогонь; огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший (Коцюб., І, 1955, 121);

Так ото й вітер повинен у подуві сильному мчати І, як потужна ріка, пориває він геть за собою Різні предмети (Зеров, Вибр., 1966, 131);

Все ніч і ніч. Та бува з крижаного океану налетять потужні вітри.. І вихрить, і кружить, мов навіжена, біла заметіль (Шиян, Гроза.., 1956, 550);

// Дуже голосний (про звуки).

Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає собою потужні громи олімпійські (Л. Укр., І, 1951, 189);

Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб (Кол., На фронті.., 1959, 29).

2. перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось.

Колись Боян, співець потужний, Дзвонив у струни золоті.. І рокотом про старину Звав Русь хоробру на войну [війну] (П. Куліш, Вибр., 1969, 358);

Він був могутній, потужний, все знав (Коцюб., II, 1955, 339);

// у знач. ім. поту́жний, ного, ч. Особа, що має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось.

Сам же владика сидить на осяянім Фебовім ганку І від підвладних народів приймає дари; ..довгою в’ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Зеров, Вибр., 1966, 258);

// Який має велику силу впливу; здатний хвилювати кого-, що-небудь, сильно діяти на когось, щось.

Сонату заграйте мені, потужну, пориваючу сонату Бетховена, щоб я в ній пірнув, і себе, і всіх забув… (Коб., III, 1956, 52);

Всім злидарям він і гнаним Кинув потужне: боріться! Тим же й горить, як зоря, нам Жест огняної правиці (Рильський, І, 1960, 325).

3. Який має велику потужність (у 2 знач.) (про механізми, машини і т. ін.).

Наприкінці XVII століття промисловості Європи, яка тоді розвивалася, потрібний був потужний і надійний двигун, який можна було б установити в будь-якому місці (Фізика, II, 1957, 61);

Це була таки правда: потужний електрострум вартував при виході з проклятого палацу! (Смолич, І, 1958, 97);

Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег (Гончар, Тронка, 1963, 249);

Сучасні потужні телескопи дають змогу роздивитися на Марсі смугу завширшки не менше 50 км (Знання.., 4, 1966, 10).

4. Добре оснащений, з великими технічними і матеріальними можливостями.

Нові фабрики, заводи, шахти одна за одною ставали до ладу, перетворюючи Україну на потужну індустріально-промислову країну (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 65);

Коли армія противника підійшла до Севастополя, сподіваючись швидко взяти фортецю штурмом, вона побачила перед собою потужну лінію укріплень (Іст. СРСР, II, 1957, 174);

У Києві створено потужний кібернетичний центр, науковці якого заклали основи для проведення важливих теоретичних досліджень (Наука.., 2, 1971, 5).

5. розм. Товстий, великий.

Коли за дверима почулось хляпання капців,.. Гашіца з матір’ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці, чорній хустці на голові й під бородою, а межи тими двома хустками потужний ніс (Коцюб., І, 1955, 249);

Ми вибрали собі затишний куточок під старим високим дубом, що нахиляв потужне вузлувате гілля просто в пахучий ярок (Перв., Невигадане життя, 1958, 37).

6. спец. Товстий, обширний (про пласти, родовища і т. ін.).

Повертається [Брага] до свого агрегату. З скреготом та гаркотом врізається він ним у злеглий грунт,.. достругуючись до тих кімерійських глин, що залягають під травами цього степу потужним горизонтом (Гончар, Тронка, 1963, 267);

Виявлено потужні родовища природного газу під Харковом (Наука.., 12, 1957, 3).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потужний — поту́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. потужний — Дужий, міцний, могутній; (- звук) дуже гучний, громовий; (володар) владний, всевладний, всесильний; (- родовища) багатий.  Словник синонімів Караванського
  3. потужний — -а, -е. 1》 Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. || Великої сили (перев. про явища природи). || Дуже голосний (про звуки). 2》 перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось. || у знач. ім. потужний, -ного...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потужний — ПОТУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. – О, боже помсти, Адонаю! .. Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, – хай буду Я знов потужним на годину! (Леся Українка); Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м'я [мене] в лице!..  Словник української мови у 20 томах
  5. потужний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. потужний — Поту́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. потужний — Потужний, -а, -е Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293.  Словник української мови Грінченка