потужний

Потужний, -а, -е

Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293.

Значення в інших словниках

1. потужний — поту́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. потужний — Дужий, міцний, могутній; (- звук) дуже гучний, громовий; (володар) владний, всевладний, всесильний; (- родовища) багатий.  Словник синонімів Караванського
3. потужний — -а, -е. 1》 Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. || Великої сили (перев. про явища природи). || Дуже голосний (про звуки). 2》 перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось. || у знач. ім. потужний, -ного...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потужний — ПОТУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. – О, боже помсти, Адонаю! .. Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, – хай буду Я знов потужним на годину! (Леся Українка); Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м'я [мене] в лице!..  Словник української мови у 20 томах
5. потужний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. потужний — Поту́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. потужний — ПОТУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. — О, боже помсти, Адонаю!..Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, — хай буду Я знов потужним на годину! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах