потужний
ПОТУ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний.
— О, боже помсти, Адонаю!..Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, — хай буду Я знов потужним на годину! (Л. Укр., І, 1951, 339);
Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м’я [мене] в лице!.. (Фр., XIII, 1954, 68);
Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах], молодому й старому (Загреб., Диво, 1958, 63);
Чорніли журавлі в лускатих хмаринках.. Здавалося, ніби чути, як свистить вітер у потужних крилах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3);
*Образно. Хто збив той напис, чи сперечник-владар, чи просто час потужною рукою, то невідомо (Л. Укр., І, 1951, 252);
// Великої сили (перев. про явища природи).
Кілька відер води бухнуло на вогонь; огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший (Коцюб., І, 1955, 121);
Так ото й вітер повинен у подуві сильному мчати І, як потужна ріка, пориває він геть за собою Різні предмети (Зеров, Вибр., 1966, 131);
Все ніч і ніч. Та бува з крижаного океану налетять потужні вітри.. І вихрить, і кружить, мов навіжена, біла заметіль (Шиян, Гроза.., 1956, 550);
// Дуже голосний (про звуки).
Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає собою потужні громи олімпійські (Л. Укр., І, 1951, 189);
Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб (Кол., На фронті.., 1959, 29).
2. перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось.
Колись Боян, співець потужний, Дзвонив у струни золоті.. І рокотом про старину Звав Русь хоробру на войну [війну] (П. Куліш, Вибр., 1969, 358);
Він був могутній, потужний, все знав (Коцюб., II, 1955, 339);
// у знач. ім. поту́жний, ного, ч. Особа, що має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось.
Сам же владика сидить на осяянім Фебовім ганку І від підвладних народів приймає дари; ..довгою в’ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Зеров, Вибр., 1966, 258);
// Який має велику силу впливу; здатний хвилювати кого-, що-небудь, сильно діяти на когось, щось.
Сонату заграйте мені, потужну, пориваючу сонату Бетховена, щоб я в ній пірнув, і себе, і всіх забув… (Коб., III, 1956, 52);
Всім злидарям він і гнаним Кинув потужне: боріться! Тим же й горить, як зоря, нам Жест огняної правиці (Рильський, І, 1960, 325).
3. Який має велику потужність (у 2 знач.) (про механізми, машини і т. ін.).
Наприкінці XVII століття промисловості Європи, яка тоді розвивалася, потрібний був потужний і надійний двигун, який можна було б установити в будь-якому місці (Фізика, II, 1957, 61);
Це була таки правда: потужний електрострум вартував при виході з проклятого палацу! (Смолич, І, 1958, 97);
Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег (Гончар, Тронка, 1963, 249);
Сучасні потужні телескопи дають змогу роздивитися на Марсі смугу завширшки не менше 50 км (Знання.., 4, 1966, 10).
4. Добре оснащений, з великими технічними і матеріальними можливостями.
Нові фабрики, заводи, шахти одна за одною ставали до ладу, перетворюючи Україну на потужну індустріально-промислову країну (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 65);
Коли армія противника підійшла до Севастополя, сподіваючись швидко взяти фортецю штурмом, вона побачила перед собою потужну лінію укріплень (Іст. СРСР, II, 1957, 174);
У Києві створено потужний кібернетичний центр, науковці якого заклали основи для проведення важливих теоретичних досліджень (Наука.., 2, 1971, 5).
5. розм. Товстий, великий.
Коли за дверима почулось хляпання капців,.. Гашіца з матір’ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці, чорній хустці на голові й під бородою, а межи тими двома хустками потужний ніс (Коцюб., І, 1955, 249);
Ми вибрали собі затишний куточок під старим високим дубом, що нахиляв потужне вузлувате гілля просто в пахучий ярок (Перв., Невигадане життя, 1958, 37).
6. спец. Товстий, обширний (про пласти, родовища і т. ін.).
Повертається [Брага] до свого агрегату. З скреготом та гаркотом врізається він ним у злеглий грунт,.. достругуючись до тих кімерійських глин, що залягають під травами цього степу потужним горизонтом (Гончар, Тронка, 1963, 267);
Виявлено потужні родовища природного газу під Харковом (Наука.., 12, 1957, 3).
Значення в інших словниках
- потужний — поту́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- потужний — Дужий, міцний, могутній; (- звук) дуже гучний, громовий; (володар) владний, всевладний, всесильний; (- родовища) багатий. Словник синонімів Караванського
- потужний — -а, -е. 1》 Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. || Великої сили (перев. про явища природи). || Дуже голосний (про звуки). 2》 перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось. || у знач. ім. потужний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
- потужний — ПОТУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. – О, боже помсти, Адонаю! .. Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, – хай буду Я знов потужним на годину! (Леся Українка); Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м'я [мене] в лице!.. Словник української мови у 20 томах
- потужний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
- потужний — Поту́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потужний — Потужний, -а, -е Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293. Словник української мови Грінченка