потужний

ПОТУ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний.

– О, боже помсти, Адонаю! .. Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, – хай буду Я знов потужним на годину! (Леся Українка);

Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м'я [мене] в лице!.. (І. Франко);

Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах], молодому й старому (П. Загребельний);

Чорніли журавлі в лускатих хмаринках .. Здавалося, ніби чути, як свистить вітер у потужних крилах (З. Тулуб);

* Образно. Хто збив той напис, чи сперечник-владар, чи просто час потужною рукою, то невідомо (Леся Українка);

// Великої сили (перев. про явища природи).

Кілька відер води бухнуло на вогонь; огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший (М. Коцюбинський);

Так ото й вітер повинен у подуві сильному мчати І, як потужна ріка, пориває він геть за собою Різні предмети (М. Зеров);

Все ніч і ніч. Та бува з крижаного океану налетять потужні вітри .. І вихрить, і кружить, мов навіжена, біла заметіль (А. Шиян);

// Дуже голосний (про звуки).

Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає собою потужні громи олімпійські (Леся Українка);

Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб (П. Колесник).

2. перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось.

Колись Боян, співець потужний, Дзвонив у струни золоті .. І рокотом про старину Звав Русь хоробру на войну [війну] (П. Куліш);

Він був могутній, потужний, все знав (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. поту́жний, ного, ч. Особа, що має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось.

Сам же владика сидить на осяянім Фебовім ганку І від підвладних народів приймає дари; .. довгою в'ються стяго́ю Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (М. Зеров);

// Який має велику силу впливу; здатний хвилювати кого-, що-небудь, сильно діяти на когось, щось.

Сонату заграйте мені, потужну, пориваючу сонату Бетховена, щоб я в ній пірнув, і себе, і всіх забув... (О. Кобилянська);

Всім злидарям він і гнаним Кинув потужне: боріться! Тим же й горить, як зоря, нам Жест огняної правиці (М. Рильський).

3. Який має велику потужність (у 2 знач.) (про механізми, машини і т. ін.).

Наприкінці XVII століття промисловості Європи, яка тоді розвивалася, потрібний був потужний і надійний двигун, який можна було б установити в будь-якому місці (з навч. літ.);

Це була таки правда: потужний електрострум вартував при виході з проклятого палацу! (Ю. Смолич);

Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег (О. Гончар);

Сучасні потужні телескопи дають змогу роздивитися на Марсі смугу завширшки не менше 50 км (з наук.-попул. літ.).

4. Добре оснащений, з великими технічними і матеріальними можливостями.

Нові фабрики, заводи, шахти одна за одною ставали до ладу, перетворюючи Україну на потужну індустріально-промислову країну (М. Бажан);

Коли армія противника підійшла до Севастополя, сподіваючись швидко взяти фортецю штурмом, вона побачила перед собою потужну лінію укріплень (з навч. літ.);

У Києві створено потужний кібернетичний центр, науковці якого заклали основи для проведення важливих теоретичних досліджень (з наук.-попул. літ.).

5. розм. Товстий, великий.

Коли за дверима почулось хляпання капців, .. Гашіца з матір'ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці, чорній хустці на голові й під бородою, а межи тими двома хустками потужний ніс (М. Коцюбинський);

Ми вибрали собі затишний куточок під старим високим дубом, що нахиляв потужне вузлувате гілля просто в пахучий ярок (Л. Первомайський).

6. спец. Товстий, обширний (про пласти, родовища і т. ін.).

Повертається [Брага] до свого агрегату. З скреготом та гаркотом врізається він ним у злеглий ґрунт, .. достругуючись до тих кімерійських глин, що залягають під травами цього степу потужним горизонтом (О. Гончар);

Виявлено потужні родовища природного газу під Харковом (з наук.-попул. літ.).