похідний —
похі́дний прикметник від: похі́д похідни́й прикметник від: похо́дити
Орфографічний словник української мови
похідний —
I [поух’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і (від похід) II [пох'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і (від походити)
Орфоепічний словник української мови
похідний —
I пох`ідний-а, -е. 1》 Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. || Признач. для походу. 2》 Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
похідний —
ПОХІДНИ́Й, а́, е́. Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо). До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
похідний —
ПОХІДНИ́Й перев. спец. (утворений, виведений тощо з іншого подібного), ВИВІДНИ́Й рідше. Від деякого часу уникають у нас і терміна фольклор, хоч, розуміється, не можуть обійтись без похідних — фольклорист, фольклористика (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
похідний —
ПОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. Школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (Довж., І, 1958, 212); Своїх хлопців..
Словник української мови в 11 томах