похідний

ПОХІДНИ́Й, а́, е́.

Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо).

До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови (з наук. літ.);

Якщо основний червоний соус використовують безпосередньо в їжу, а не готують з нього напівфабрикат для приготування похідних соусів, то його заправляють за смаком сіллю, цукром і перцем (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. похідна́, но́ї, ж. Величина, форма, категорія і т. ін., утворена, виведена тощо з іншої подібної.

Самосвідомість виникає одночасно зі свідомістю як похідна від неї і виявляється на більш високому щаблі людського розвитку (з наук. літ.);

// у знач. ім. похідні́, ни́х, мн., хім. Речовини, утворені з іншої речовини.

Останнім часом розроблено спосіб одержання нових матеріалів на основі похідних етилену, що дістали загальну назву “фторопласти” (з наук.-попул. літ.).

ПОХІ́ДНИЙ, а, е.

1. Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході.

Школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (О. Довженко);

Своїх хлопців .. Яресько не особливо переобтяжував маршировками на толоці, більше дбав про те, щоб стріляли добре та похідних пісень співали краще за інших (О. Гончар);

Мандрівка на лижах зміцнює організм, виховує волю, цілеспрямованість, похідні навички (з газ.);

// Признач. для походу.

Він був у повній похідній формі – тіло прикривала кольчуга, зверху була надіта шабля, на голові шлем [шолом] із залізним шишаком (П. Панч);

Прославлять поети в віках назавжди Ту мить, коли нам із похідної фляги Солдат незнайомий вділяє води (Л. Первомайський);

Для подорожей за маршрутами, що проходять далеко від населених пунктів, палатки є необхідною частиною похідного інвентаря (з навч. літ.).

2. Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний.

Старий підходить до похідного госпіталю. На підводах лежать поранені партизани (Ю. Яновський);

Широка вулиця була геть захаращена возами, похідними кухнями, снарядними двоколками (Ю. Бедзик);

На узгір'ї кілька школярів працювали над похідною газетою (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. похідний — похі́дний прикметник від: похі́д похідни́й прикметник від: похо́дити  Орфографічний словник української мови
2. похідний — I [поух’іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і (від похід) II [пох'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і (від походити)  Орфоепічний словник української мови
3. похідний — I пох`ідний-а, -е. 1》 Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. || Признач. для походу. 2》 Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. похідний — ПОХІДНИ́Й перев. спец. (утворений, виведений тощо з іншого подібного), ВИВІДНИ́Й рідше. Від деякого часу уникають у нас і терміна фольклор, хоч, розуміється, не можуть обійтись без похідних — фольклорист, фольклористика (М. Рильський).  Словник синонімів української мови
5. похідний — Похідни́й, -на́, -не́, але похі́дній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. похідний — ПОХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. Школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (Довж., І, 1958, 212); Своїх хлопців..  Словник української мови в 11 томах