почуття —
[почут':а] -т':а, р. мн. -т':іў
Орфоепічний словник української мови
почуття —
-я, с. 1》 Психічні й фізичні відчуття людини. 2》 Здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище. Шосте почуття — здатність людини добре орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні рішення. 3》 із спол. що, мов, немов, ніби і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
почуття —
Психічні стани і процеси, які відображають емоційний бік духовного життя людини, суб’єктивне переживання подій та емоційного ставлення до навколишньої дійсності. П. може бути стійким і тривалим або короткочасним, викликаним конкретною ситуацією.
Словник-довідник музичних термінів
почуття —
ПОЧУТТЯ́, я́, с. 1. Психічні й фізичні відчуття людини. Виникнення рис характеру дитини залежить від багатьох обставин її життя, але певне значення мають і почуття (з наук. літ.); Експериментатор владний і над такими почуттями, як голод (з наук.-попул.
Словник української мови у 20 томах
почуття —
ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)...
Словник синонімів української мови
почуття —
ПОЧУТТЯ́, я́, с. 1. Психічні й фізичні відчуття людини. Виникнення рис характеру дитини залежить від багатьох обставин її життя, але певне значення мають і почуття (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах
почуття —
Почуття́, -тя́ с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Мир. ХРВ. 36. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає. К. МБ. XI. 141.
Словник української мови Грінченка