пошкодження —
пошко́дження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
пошкодження —
[пошкоджеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
пошкодження —
-я, с. 1》 чого. Дія за знач. пошкодити. 2》 Порушення анатомічної цілісності тканин або органів. || Пошкоджене місце. Екзогенні пошкодження — пошкодження, які виникають внаслідок дії різних чинників навколишнього середовища.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пошкодження —
ПОШКО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. чого. Дія за знач. пошко́дити. Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (з наук. літ.); Всі п'ять пальців лівої руки, яку він поклав собі на коліно, були розчепірені.
Словник української мови у 20 томах
пошкодження —
ПОШКО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. чого. Дія за знач. пошко́дити. Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах