Значення в інших словниках
-
превелебний —
превеле́бний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
превелебний —
-а, -е. 1》 перев. у сполуч. зі сл. отець, пан і т. ін., церк. Титул єпископа. || у знач. ім. превелебний, -ного, ч. Те саме, що єпископ. 2》 заст. Гідний великої поваги, пошани (часто при ввічливо-шанобливому звертанні до когось). || Пов'язаний з вираженням великої поваги, пошани до кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
превелебний —
ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ, а, е. 1. перев. у сполуч. зі сл. отець, пан і т. ін., церк. Титул єпископа. [Єпископ:] Ти кажеш, що Люцій був з Руфіном у садку, як ти прийшла?...
Словник української мови у 20 томах
-
превелебний —
ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
превелебний —
ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ, а, е. 1. перев. у сполуч. із сл. отець, пан і т. ін., церк. Титул єпископа. [Єпископ:] Ти кажеш, що Люцій був з Руфіном у садку, як ти прийшла? [Прісцілла:] Так, превелебний отче (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
превелебний —
Превелебний, -а, -е Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Словник української мови Грінченка