предтеча —
предте́ча іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
предтеча —
див. ПОПЕРЕДНИК.
Словник синонімів Караванського
предтеча —
-і, ч. і ж., книжн., уроч. 1》 Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. || Передвісник чого-небудь. 2》 перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
предтеча —
ПРЕДТЕ́ЧА, і, ч. і ж., книжн., уроч., заст. 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник.
Словник української мови у 20 томах
предтеча —
I. ПОПЕРЕ́ДНИК (той, хто своєю діяльністю підготував якісь події, розвиток чогось), ПРЕДТЕ́ЧА заст., книжн., уроч. Тоді я найменше думав про їхні (народників) погляди: це були мої попередники, моя рідня, моє джерело ідеалізму! (Є.
Словник синонімів української мови
предтеча —
ПРЕДТЕ́ЧА, і, ч. і ж., книжн., уроч., заст. 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник.
Словник української мови в 11 томах