предтеча
предте́ча
-і, ч. і ж., книжн., уроч.
1》 Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник.
|| Передвісник чого-небудь.
2》 перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.
Великий тлумачний словник сучасної української мови