пред’явник —
ПРЕД’ЯВНИ́К, а́, ч., книжн. Особа, що пред’являє, показує якийсь документ на підтвердження чого-небудь. При особовому страхуванні вигодонабувачами визнаються: ..б) пред’явник поліса (або страхової квитанції), якщо за вказівкою страхувача поліс виписано на пред’явника (Цив. кодекс УРСР, 1950. 61).
Словник української мови в 11 томах