Словник української мови в 11 томах

пред’явник

ПРЕД’ЯВНИ́К, а́, ч., книжн. Особа, що пред’являє, показує якийсь документ на підтвердження чого-небудь.

При особовому страхуванні вигодонабувачами визнаються: ..б) пред’явник поліса (або страхової квитанції), якщо за вказівкою страхувача поліс виписано на пред’явника (Цив. кодекс УРСР, 1950. 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пред’явник — Пред’я́вник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)