претендувати —
претендува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
претендувати —
(на що) висувати <�виставляти, заявляти, мати> претенсії, заявляти свої права, вимагати <�домагатися, допоминатися> чого; п! ЗАЗІХАТИ.
Словник синонімів Караванського
претендувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. 2》 Домагатися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді).
Великий тлумачний словник сучасної мови
претендувати —
Зазіхати, зазіхнути, позазіхати, ласитися, поласитися, вимагати, вимогти, повимагати, домагатися, домогтися, подомагатися, див. требувати, упоминатися
Словник чужослів Павло Штепа
претендувати —
ПРЕТЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. Уже не лише монастирі, але й церкви претендували на її [Софії] капітали (О. Гончар); Молодший [син імператора Франца-Йосифа] Вільгельм залишався ..
Словник української мови у 20 томах
претендувати —
претендува́ти (від лат. praetendo – виправдовуюсь, наводжу як доказ) 1. Пред’являти право на щось, домагатися чого-небудь. 2. Відзначаючи в собі якусь якість, особливість, добиватися визнання її іншими.
Словник іншомовних слів Мельничука
претендувати —
ПРЕТЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. Уже не лише монастирі, але й церкви претендували на її [Софії] капітали (Гончар, Таврія, 1952, 132)...
Словник української мови в 11 томах