претендувати

претендува́ти

(від лат. praetendo – виправдовуюсь, наводжу як доказ)

1. Пред’являти право на щось, домагатися чого-небудь.

2. Відзначаючи в собі якусь якість, особливість, добиватися визнання її іншими.

Значення в інших словниках

1. претендувати — претендува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. претендувати — (на що) висувати <�виставляти, заявляти, мати> претенсії, заявляти свої права, вимагати <�домагатися, допоминатися> чого; п! ЗАЗІХАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. претендувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. 2》 Домагатися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. претендувати — Зазіхати, зазіхнути, позазіхати, ласитися, поласитися, вимагати, вимогти, повимагати, домагатися, домогтися, подомагатися, див. требувати, упоминатися  Словник чужослів Павло Штепа
5. претендувати — ПРЕТЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. Уже не лише монастирі, але й церкви претендували на її [Софії] капітали (О. Гончар); Молодший [син імператора Франца-Йосифа] Вільгельм залишався ..  Словник української мови у 20 томах
6. претендувати — Претендува́ти, -ду́ю, -ду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. претендувати — ПРЕТЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. Уже не лише монастирі, але й церкви претендували на її [Софії] капітали (Гончар, Таврія, 1952, 132)...  Словник української мови в 11 томах