претендент

претенде́нт

[від лат. praetendens (praetendentis)]

той, хто має право на щось, добивається, домагається чогось.

Значення в інших словниках

1. претендент — претенде́нт іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. претендент — [преитеиндент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. претендент — -а, ч., на що і без додатка, рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. || Юридична або фізична особа, яка подала заявку на участь у конкурсі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. претендент — Домагач  Словник чужослів Павло Штепа
5. претендент — ПРЕТЕНДЕ́НТ, а, ч., на що і без дод., рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (І.  Словник української мови у 20 томах
6. претендент — КАНДИДА́Т (той, кого намічено для обрання, призначення або прийому кудись); КАНДИДАТУ́РА (особа, названа або висунута як кандидат); ПРЕТЕНДЕ́НТ (той, хто претендує на щось, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимось). Він..  Словник синонімів української мови
7. претендент — Претенде́нт, -та; -де́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. претендент — ПРЕТЕНДЕ́НТ, а, ч., на що і без додатка, рідко на кого, до чого. Той, хто претендує на що-небудь, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимсь. Крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку (Фр.  Словник української мови в 11 томах