1. Словник іншомовних слів Мельничука

претендувати

претендува́ти

(від лат. praetendo – виправдовуюсь, наводжу як доказ)

1. Пред’являти право на щось, домагатися чого-небудь.

2. Відзначаючи в собі якусь якість, особливість, добиватися визнання її іншими.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претендувати — претендува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. претендувати — (на що) висувати <�виставляти, заявляти, мати> претенсії, заявляти свої права, вимагати <�домагатися, допоминатися> чого; п! ЗАЗІХАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. претендувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. 2》 Домагатися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. претендувати — Зазіхати, зазіхнути, позазіхати, ласитися, поласитися, вимагати, вимогти, повимагати, домагатися, домогтися, подомагатися, див. требувати, упоминатися Словник чужослів Павло Штепа
  5. претендувати — ПРЕТЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. Уже не лише монастирі, але й церкви претендували на її [Софії] капітали (О. Гончар); Молодший [син імператора Франца-Йосифа] Вільгельм залишався .. Словник української мови у 20 томах
  6. претендувати — Претендува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. претендувати — ПРЕТЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Ставити певні вимоги, заявляти свої права на кого-, що-небудь. Уже не лише монастирі, але й церкви претендували на її [Софії] капітали (Гончар, Таврія, 1952, 132)... Словник української мови в 11 томах