прибільшувати —
прибі́льшувати дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
прибільшувати —
-ую, -уєш і діал. прибільшати, -аю, -аєш, недок., прибільшити, -шу, -шиш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Робити більшим за об'ємом, кількістю і т. ін. || безос. Збільшуватися об'ємом, кількістю і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прибільшувати —
ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ЛЬШИТИ, шу, шині, док., кого, що і без прям. дод., розм. 1. Робити більшим за об'ємом, кількістю і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
прибільшувати —
ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
прибільшувати —
ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ЛЬШИТИ, шу, шині, док., перех. і неперех., розм. 1. Робити більшим за об’ємом, кількістю і т. ін. — Воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дн. Чайка, Тв.
Словник української мови в 11 томах