привикнути

Приви́кнути, -кну, -кнеш; приви́к, -ви́кла

Значення в інших словниках

1. привикнути — приви́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. привикнути — див. привикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привикнути — ПРИВИ́КНУТИ див. привика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. привикнути — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися.  Словник синонімів української мови
5. привикнути — ПРИВИ́КНУТИ див. привика́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. привикнути — Привикнути, -ся см. привикати, -ся.  Словник української мови Грінченка