призбирувати —
призби́рувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
призбирувати —
-ую, -уєш, недок., призбирати, -беру, -береш, док., перех. Поступово збирати що-небудь; нагромаджувати. || тільки док. Придбати що-небудь поступовим нагромадженням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
призбирувати —
ПРИЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗБИРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., що. Поступово збирати що-небудь; нагромаджувати. Їй не лишалось нічого більше, як .. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (О.
Словник української мови у 20 томах
призбирувати —
НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь)...
Словник синонімів української мови
призбирувати —
ПРИЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗБИРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., перех. Поступово збирати що-небудь; нагромаджувати. Їй не лишалось нічого більше, як.. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (Коб.
Словник української мови в 11 томах