призбирувати

ПРИЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗБИРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., перех. Поступово збирати що-небудь; нагромаджувати.

Їй не лишалось нічого більше, як.. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (Коб., III, 1956, 329);

Наука призбирувала дедалі нові факти про особливості партеногенетичного розвитку (Наука.., 7, 1969, 39);

На ній [картці паперу] списані були різними часами всі суми, які вмів призбирати сей скупар-ректор (Фр., IV, 1950, 204);

// тільки док. Придбати що-небудь поступовим нагромадженням.

[Прочанин:] Затямив би собі його [пророка] слова, коли вже так припали до сподоби, та й жив би праведно в своїм маєтку, що батько чесно призбирав для тебе (Л. Укр., III, 1952, 135).

Значення в інших словниках

1. призбирувати — призби́рувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. призбирувати — -ую, -уєш, недок., призбирати, -беру, -береш, док., перех. Поступово збирати що-небудь; нагромаджувати. || тільки док. Придбати що-небудь поступовим нагромадженням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призбирувати — ПРИЗБИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЗБИРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., що. Поступово збирати що-небудь; нагромаджувати. Їй не лишалось нічого більше, як .. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (О.  Словник української мови у 20 томах
4. призбирувати — НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь)...  Словник синонімів української мови
5. призбирувати — Призби́рувати, -рую, -руєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)