призвичаювання —
призвича́ювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
призвичаювання —
-я, с. Дія за знач. призвичаювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
призвичаювання —
ПРИЗВИЧА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. призвича́ювати. Після дво-триденного призвичаювання велика рогата худоба з охотою поїдала зелену масу буркуна (з наук. літ.); Діти на селі – поміч .. Піднялись трохи хлопці, – треба їх до діла призвичаїти.
Словник української мови у 20 томах
призвичаювання —
ПРИЗВИЧА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. призвича́ювати. Після дво-триденного призвичаювання велика рогата худоба з охотою поїдала зелену масу буркуна (Хлібороб Укр., 4, 1964, 34); Діти на селі — поміч.. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти.
Словник української мови в 11 томах
призвичаювання —
Призвичаювання, -ня с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Словник української мови Грінченка