призвичаювання

Призвичаювання, -ня

с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.

Значення в інших словниках

1. призвичаювання — призвича́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. призвичаювання — -я, с. Дія за знач. призвичаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призвичаювання — ПРИЗВИЧА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. призвича́ювати. Після дво-триденного призвичаювання велика рогата худоба з охотою поїдала зелену масу буркуна (з наук. літ.); Діти на селі – поміч .. Піднялись трохи хлопці, – треба їх до діла призвичаїти.  Словник української мови у 20 томах
4. призвичаювання — Призвича́ювання, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. призвичаювання — ПРИЗВИЧА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. призвича́ювати. Після дво-триденного призвичаювання велика рогата худоба з охотою поїдала зелену масу буркуна (Хлібороб Укр., 4, 1964, 34); Діти на селі — поміч.. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти.  Словник української мови в 11 томах