Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

прикинути

Прики́нути, -ки́ну, -ки́неш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. прикинути — прики́нути 1 дієслово доконаного виду додати прики́нути 2 дієслово доконаного виду підрахувати  Орфографічний словник української мови
  2. прикинути — I див. прикидати II. II див. прикидати III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикинути — ПРИКИ́НУТИ¹ див. прикида́ти². ПРИКИ́НУТИ² див. прикида́ти³.  Словник української мови у 20 томах
  4. прикинути — (-ну, -неш) док.; мол. 1. що. Зрозуміти, взяти до відома, уявити собі щось. Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, з котом <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Прикинути — осмислити, зрозуміти значення чогось (КСМС). 2. Подумати, спланувати щось. ПСУМС, 57.  Словник жарґонної лексики української мови
  5. прикинути — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. прикинути — ПРИКИ́НУТИ¹ див. прикида́ти². ПРИКИ́НУТИ² див. прикида́ти³.  Словник української мови в 11 томах
  7. прикинути — Прикинути, -ся см. прикидати, -ся.  Словник української мови Грінченка