прикинути —
прики́нути 1 дієслово доконаного виду додати прики́нути 2 дієслово доконаного виду підрахувати
Орфографічний словник української мови
прикинути —
I див. прикидати II. II див. прикидати III.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прикинути —
(-ну, -неш) док.; мол. 1. що. Зрозуміти, взяти до відома, уявити собі щось. Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, з котом <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Прикинути — осмислити, зрозуміти значення чогось (КСМС). 2. Подумати, спланувати щось. ПСУМС, 57.
Словник жарґонної лексики української мови
прикинути —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
прикинути —
Прики́нути, -ки́ну, -ки́неш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
прикинути —
ПРИКИ́НУТИ¹ див. прикида́ти². ПРИКИ́НУТИ² див. прикида́ти³.
Словник української мови в 11 томах
прикинути —
Прикинути, -ся см. прикидати, -ся.
Словник української мови Грінченка