принаджувати —
(якимось чином викликати до себе прихильність) приваблювати, привертати, прихиляти.
Словник синонімів Полюги
принаджувати —
прина́джувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
принаджувати —
Приманювати, приваблювати, вабити, надити; (до себе) притягати, тягнути; П. спокушати.
Словник синонімів Караванського
принаджувати —
див. вабити; кликати; прихиляти; спокушати
Словник синонімів Вусика
принаджувати —
-ую, -уєш, недок., принадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Викликати прихід, появу кого-небудь якимсь засобом. || Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь принаду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
принаджувати —
ПРИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИНА́ДИТИ, джу, диш, док., кого – що. 1. Викликати прихід, появу кого-небудь якимось засобом. [Мати:] Та що ж, принаджуй ту погань лісову, то ще діждешся колись добра!...
Словник української мови у 20 томах
принаджувати —
ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...
Словник синонімів української мови
принаджувати —
ПРИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИНА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Викликати прихід, появу кого-небудь якимсь засобом. [Мати:] Та що ж, принаджуй ту погань лісову, то ще діждешся колись добра! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах