припадок —
I прип`адок-дку, ч. Раптовий, відносно недовготривалий гострий вияв певної хвороби; приступ. || Крайній вияв якого-небудь душевного стану; напад. II пр`ип`адок-дку, ч., діал. Випадок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
припадок —
1. (мед.) приступ 2. це випадок
Словник чужослів Павло Штепа
припадок —
ПРИПА́ДОК¹, дку, ч., заст. Раптовий, відносно нетривалий гострий вияв певної хвороби; напад хвороби. Я здоров, хоч серце в мене в останній місяць таки доволі значно погіршало, часті і болючі припадки астми (М.
Словник української мови у 20 томах
припадок —
припа́док випадковість, випадок (ст): ◊ че́рез припа́док = припадково: Ми зустрілися з ним через припадок – у “Хаосі” на Руській (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
припадок —
Випадок, нагода, потреба
Словник застарілих та маловживаних слів
припадок —
ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В.
Словник синонімів української мови
припадок —
ПРИПА́ДОК¹, дку, ч. Раптовий, відносно недовготривалий гострий вияв певної хвороби; приступ. Я здоров, хоч серце в мене в останній місяць таки доволі значно погіршало, часті і болючі припадки астми (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
припадок —
Припадок, -дку м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352.
Словник української мови Грінченка