Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

припирати

Припира́ти, -пира́ю, -пира́єш; припе́рти, -пру́, -пре́ш; припе́р, -пе́рла

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. припирати — припира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. припирати — -аю, -аєш, недок., приперти, -пру, -преш, док. 1》 перех. Приставивши підпору до чого-небудь, притиснути, закріпити нерухомо. || Приставляти що-небудь до чогось. 2》 перех. Напираючи, притискати кого-небудь до чогось. || Змушувати відійти до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припирати — ПРИПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док. 1. що. Приставивши підпору до чого-небудь, притиснути, закріпити нерухомо.  Словник української мови у 20 томах
  4. припирати — притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
  5. припирати — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. припирати — ПРИПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док. 1. перех. Приставивши підпору до чого-небудь, притиснути, закріпити нерухомо. Загнала [Маруся] поросят, приперла колодкою ляду в хлівці й пробігла повз Василя в хату (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах