причепа

Приче́па, -пи; -че́пи, -че́п

Значення в інших словниках

1. причепа — приче́па 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота надмірно прискіплива людина приче́па 2 іменник жіночого роду, істота риба  Орфографічний словник української мови
2. причепа — Варивода, гарикало, о. іржа, сльота, смола.  Словник синонімів Караванського
3. причепа — див. нав'язливий  Словник синонімів Вусика
4. причепа — I -и, ч. і ж., розм. 1》 Надмірно прискіплива людина; людина, яка до всього чіпляється. 2》 жарт. Надокучлива людина (часто про дитину). || зневажл. Занадто настирлива, в'їдлива людина. || зневажл. Людина, що набридає настирливими залицяннями. II -и...  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. причепа — ПРИЧЕ́ПА¹, и, ч. і ж., розм. 1. Надмірно прискіплива людина; людина, яка до всього чіпляється. – Це правдива причепа! – сказала Кайдашиха. – Бере моє добро, ще й мене лає (І.  Словник української мови у 20 томах
6. причепа — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І.  Словник синонімів української мови
7. причепа — ПРИЧЕ́ПА¹, и, ч. і ж., розм. 1. Надмірно прискіплива людина; людина, яка до всього чіпляється. — Це правдива причепа! — сказала Кайдашиха. — Бере моє добро, ще й мене лає (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. причепа — Приче́па, -пи об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Черк. у. Оце причепилась причепа. Левиц. І. 417. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа. Грин. І. 293.  Словник української мови Грінченка