причепити —
причепи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
причепити —
див. причіпляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
причепити —
ПРИЧЕПИ́ТИ див. причіпля́ти.
Словник української мови у 20 томах
причепити —
причепи́ти (причіпи́ти): ◊ причепи́ти ду́шу до ті́ла → душа ◊ червону краватку причіпи́ти → краватка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
причепити —
Ні причепити, ні прилатати. До нічого. Причепився, як-Дурний до плота. Не знає, що робить. Причепився, як дурний до тіста. Взявся до роботи і не годен дати собі ради. Причепився, як кіт до сала. Унадився і годі позбутися. Причепився, як реп'ях до кожуха.
Приповідки або українсько-народня філософія
причепити —
соро́чин хвіст приче́плено кому. Хто-небудь любить пліткувати, передавати будь-які чутки. — Попереджаю, щоб нічого не розказував Петрові, бо йому сорочин хвіст причеплено, буде знати весь хутір (З газети).
Фразеологічний словник української мови
причепити —
ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...
Словник синонімів української мови
причепити —
ПРИЧЕПИ́ТИ див. причіпля́ти.
Словник української мови в 11 томах
причепити —
Причепити, -плю, -пиш гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Словник української мови Грінченка