прогалина

Прога́лина, -ни і прога́льовина, -ни

Значення в інших словниках

1. прогалина — (місце, що відділяє різні береги) просвіт, проміжок, інтервал, (зі словом заповнити) лагуна.  Словник синонімів Полюги
2. прогалина — прога́лина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. прогалина — (у мурі) діра, (у дошках) щілина; (між А та Б) П. проміжок; (у лісі) ГАЛЯВИНА; (на снігу) тал, таловина; (у кризі) пролиз, пролизина; (у пам'яті) провал; (в науці) пропуск, упущення, біла пляма, г. недотягнення; прогалинка, прогалявина.  Словник синонімів Караванського
4. прогалина — див. отвір  Словник синонімів Вусика
5. прогалина — -и, ж. 1》 Проміжок між чим-небудь. 2》 Просторе, вільне від дерев, хлібів, іншої рослинності місце на узліссі, серед лісу, в саду, в полі і т. ін.; велика галява. || Голе, позбавлене льодового покриву місце на поверхні води. 3》 перен. Упущення, пропуск. || Недолік, вада, хиба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. прогалина — ПРОГА́ЛИНА, и, ж. 1. Проміжок між чим-небудь. Носять [люди] каміння і замуровують прогалину (Леся Українка); Підскочив [Панько], ухопився руками за вершок і, соваючи босими ногами по брамі, зачіпав нігтями за цвяхи, за прогалини межи дошками (Л.  Словник української мови у 20 томах
7. прогалина — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм.  Словник синонімів української мови
8. прогалина — ПРОГА́ЛИНА, и, ж. 1. Проміжок між чим-небудь. Носять [люди] каміння і замуровують прогалину (Л. Укр., І, 1951, 455); Підскочив [Панько], ухопився руками за вершок і, соваючи босими ногами по брамі, зачіпав нігтями за цвяхи...  Словник української мови в 11 томах
9. прогалина — Прогалина, -ни ж. = прилука 1. Шух. І. 73.  Словник української мови Грінченка