проганяти —
проганя́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
проганяти —
див. виганяти
Словник синонімів Вусика
проганяти —
-яю, -яєш і рідко прогонити, -ню, -ниш, недок., прогнати, прожену, проженеш, док. 1》 перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
проганяти —
ПРОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРОГНА́ТИ, прожену́, прожене́ш, док. 1. кого, що. Гнати, змушуючи йти в певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин).
Словник української мови у 20 томах
проганяти —
Яю, -яєш, недок., прогнати, -жену, -женеш, док. 1. Прибріхувати; зводити наклеп на когось. Чувак, але ти проганяєш! 2. Робити або говорити дурницю. Прогнав ти з цими словами: треба було гарно подумати, перш ніж говорити. 3. Проводити генеральну репетицію.
Словник сучасного українського сленгу
проганяти —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
проганяти —
ПРОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПРОГНА́ТИ, прожену́, прожене́ш, док. 1. перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин).
Словник української мови в 11 томах
проганяти —
Проганяти, -няю, -єш сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Словник української мови Грінченка