пролетіти —
пролеті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
пролетіти —
[пролеит’ітие] -еичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт'
Орфоепічний словник української мови
пролетіти —
див. пролітати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пролетіти —
ПРОЛЕТІ́ТИ див. проліта́ти.
Словник української мови у 20 томах
пролетіти —
(-ечу, -етиш) док.; крим., жрм; несхвальн. Пропустити виграш. <...> То що риб'ята — сказав до компанії — київське "Динамо" пролєтєло? (В. Шевчук, Сонце в тумані). ЯБМ, 2, 247.
Словник жарґонної лексики української мови
пролетіти —
чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить.
Фразеологічний словник української мови
пролетіти —
БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
пролетіти —
ПРОЛЕТІ́ТИ див. проліта́ти.
Словник української мови в 11 томах
пролетіти —
Пролетіти см. пролітати.
Словник української мови Грінченка