пролетіти

(-ечу, -етиш) док.; крим., жрм; несхвальн. Пропустити виграш. <...> То що риб'ята — сказав до компанії — київське "Динамо" пролєтєло? (В. Шевчук, Сонце в тумані). ЯБМ, 2, 247.

Значення в інших словниках

1. пролетіти — пролеті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пролетіти — [пролеит’ітие] -еичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. пролетіти — див. пролітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пролетіти — ПРОЛЕТІ́ТИ див. проліта́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. пролетіти — чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить.  Фразеологічний словник української мови
6. пролетіти — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
7. пролетіти — Пролеті́ти, -лечу́, -лети́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пролетіти — ПРОЛЕТІ́ТИ див. проліта́ти.  Словник української мови в 11 томах
9. пролетіти — Пролетіти см. пролітати.  Словник української мови Грінченка