Значення в інших словниках
-
простацький —
проста́цький прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
простацький —
Простонародній, простолюдний; (рід) простий, не шляхетний, не родовитий; (тон) вульґарний.
Словник синонімів Караванського
-
простацький —
див. простий
Словник синонімів Вусика
-
простацький —
-а, -е, розм. 1》 Власт. побутові, смакам простолюду. 2》 Належний до непривілейованої верстви, непривілейованого класу; простий. 3》 Власт. простій, невихованій людині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
простацький —
ПРОСТА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. 1. Власт. побутові, смакам простолюду. – Лукино, не колупай печі, бо до тебе прийшли такі старости, що знають інші звичаї, а не простацькі! (І. Нечуй-Левицький); – Просимо ж до нас на вечерю.
Словник української мови у 20 томах
-
простацький —
ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя).
Словник синонімів української мови
-
простацький —
ПРОСТА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. 1. Власт. побутові, смакам простолюду. — Лукино, не колупай печі, бо до тебе прийшли такі старости, що знають інші звичаї, а не простацькі! (Н.-Лев., III, 1956, 344); Обід, пане добродію, як тобі сказати?...
Словник української мови в 11 томах
-
простацький —
Простацький, -а, -е Простой, простонародный. Не погордуй уступити до нашої простацької господи. К. ЧР. 227.
Словник української мови Грінченка