просторонь —
Просторо́нь. Простір, площа. Зборищем була просторонь межи університетом а музеями (Б., 1895, 27, 2) // порівн. пол. przestronny — просторий.
Українська літературна мова на Буковині
просторонь —
Просторонь, -ні ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Словник української мови Грінченка