просторонь

Просторонь, -ні

ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.

Значення в інших словниках

1. просторонь — Просторо́нь. Простір, площа. Зборищем була просторонь межи університетом а музеями (Б., 1895, 27, 2) // порівн. пол. przestronny — просторий.  Українська літературна мова на Буковині
2. просторонь — Про́сторонь, -роні, -роні, -ронню; -роні, -роней  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)