просторонь
Просторонь, -ні
ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просторонь — Просторо́нь. Простір, площа. Зборищем була просторонь межи університетом а музеями (Б., 1895, 27, 2) // порівн. пол. przestronny — просторий. Українська літературна мова на Буковині
- просторонь — Про́сторонь, -роні, -роні, -ронню; -роні, -роней Правописний словник Голоскевича (1929 р.)