просторонь
Просторо́нь. Простір, площа. Зборищем була просторонь межи університетом а музеями (Б., 1895, 27, 2)
// порівн. пол. przestronny — просторий.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просторонь — Про́сторонь, -роні, -роні, -ронню; -роні, -роней Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- просторонь — Просторонь, -ні ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80. Словник української мови Грінченка