Словник української мови Грінченка

просторікати

Просторікати, -каю, -єш и просторікувати, -кую, -єш

гл. Разглагольствовать. Борз. у. Годі просторікувать. Ном. № 14188.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. просторікати — просторі́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. просторікати — Розпатякувати, багато говорити, розводитися, переливати з пустого в порожнє, говорити на вітер, РОЗВОДИТИ антимонії, (в повчальному тоні) резонерствувати; ТЕРЕВЕНИТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. просторікати — див. говорити; просторікувати  Словник синонімів Вусика
  4. просторікати — див. просторікувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. просторікати — ПРОСТОРІ́КАТИ див. просторі́кувати.  Словник української мови у 20 томах
  6. просторікати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.  Словник синонімів української мови